КАЛЬЦИФЕРОЛИ (вітамін D, антирахітичний вітамін) — групове позначення похідних стеролів рослинного і тваринного походження, які характеризуються антирахітичною дією. Відомо більше шести вітамерів вітаміну D, із яких найактивнішими для людини і тварин вважають вітаміни D2 (ергокальциферол) і D3 (колекальциферол). Вітамін D2 синтезується рослинами, морськими водоростями, а також фіто- та зоопланктоном із провітаміну ергостерину при УФ-опроміненні. У людей і тварин вітамін D3 синтезується в шкірі з провітаміну 7-дегідрохолестеролу при опроміненні УФ-світлом (l=290–315 нм), під впливом якого відбувається розрив зв’язку між 9-м і 10-м вуглецевим атомами кільця В.
Вітамін D3
Вітамін D2
Активними формами вітаміну D3 є кальцидіол і кальцитріол. У регуляції фізіологічних процесів в організмі активність метаболітів вітаміну D3 розподіляється в порядку спадання: 1,25(ОН)2D3 → 24,25(ОН)2D3 → 25ОНD3. Найвищу активність мають перші два метаболіти, фізіологічна дія яких в організмі інтегрується. Основна функція К. — регуляція обміну кальцію і фосфатів завдяки трьом механізмам: 1) транспорту іонів кальцію і фосфату крізь епітелій слизової оболонки тонкого кишечнику при їх всмоктуванні; 2) метаболізації кальцію в кістковій тканині; 3) реабсорбції кальцію і фосфату в ниркових канальцях.
Велике значення має вітамін D3 у репродуктивній функції, в ембріональний та постнатальний періоди життя, про що свідчить наявність високоспецифічних рецепторів до активних метаболітів вітаміну в клітинах органів і тканин, які забезпечують цю функцію. Є дані про бактерицидну дію вітаміну D3 при туберкульозі за рахунок його гальмівної дії на проліферацію мікробних клітин. При гнійних запаленнях він активує макрофагоцити, завдяки чому сприяє очищенню вогнища запалення. Недостатність К. відмічають у разі їх дефіциту в їжі, особливо у дітей при штучному вигодовуванні, при нестачі сонячного світла, захворюваннях нирок, недостатній продукції паратгормону. За останні роки швидкість синтезу вітаміну D3 в шкірі значно знизилася внаслідок змін фізико-хімічних властивостей атмосфери Землі під впливом різних антропогенних чинників (промислові викиди, надмірна хімізація сільського господарства, озонові дірки тощо), що призвело до змін спектра УФ-радіації. Зміна УФ-спектра призводить, з одного боку, до ізомеризації провітаміну в біологічно інертні речовини, а з іншого — до руйнування вже синтезованого вітаміну. Рівень вітаміну D3 у крові підвищується (гіпервітаміноз D) у процесі росту дітей, у вагітних та при годуванні грудним молоком, а також при надлишку сонячного світла, гіперпаратиреозі, кальцинозі, отруєнні екзогенним вітаміном D у високих дозах. При гіпервітамінозі спостерігається резорбція кісток, яка проявляється спонтанними переломами. Рівень вітаміну D3 в крові знижується при хронічній нирковій недостатності, уремії, постменопаузальному остеопорозі, рахіті у дітей, остеомаляції, у підлітків з цукровим діабетом ІІ типу, аліментарній остеодистрофії, біліарному і портальному цирозах печінки, тиреотоксикозі.
Денна доза вітаміну D для дорослих, які не опромінюються сонячним світлом, становить 10 мкг. Дози, які перевищують 1,5 мг/добу, дуже токсичні. Застосування діазепаму, фенобарбіталу, фенітоїну і кортикостероїдів викликає зниження вмісту вітаміну D3 в крові. У зв’язку з тим, що діагностика патологій вітаміну D3 надто складна, використовують непрямі методи: визначення вмісту загального кальцію, неорганічного фосфату та активності лужної фосфатази в сироватці крові.
ЛП, які містять вітамін D, — це препарати ерго- та колекальциферолу, а також синтетичні речовини — аналоги вітаміну D і його метаболіту кальцитріолу. Природні джерела кальциферолів — риб’ячий жир, вершкове масло, жовток яйця, печінка тварин, молоко і молочні продукти, дріжджі, рослинна олія.
Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия / Под ред. С.С. Дебова. — М., 1982; Біологічна хімія / Л.М. Вороніна, В.Ф. Десенко, Н.М. Мадієвська та ін. — Х., 2000; Цыганенко А.Я., Жуков В.И., Мясоедов В.В. и др. Клиническая биохимия. — М., 2002.